«Кіно морального неспокою» — хвиля польських фільмів 1970-х, зосереджених на внутрішніх конфліктах людини в суспільстві, що перебувало під ковпаком радянської ідеології. В умовах цензури та контрольованої культури ці стрічки говорили про вибір, втрату й відповідальність — через побут, мовчання, напівтони. Це кіно, в якому мистецтво ставало формою спротиву — тихого, особистого, але впізнаваного.